Нафтохiмiк. Сайт газети "Нафтохiмiк-Калуш"
Соборна, 15 33333 Калуш
+380975555555 naftohimik@com.ua Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний
Увiйти

Наталія Бабій: «Проблем у районі нині є більше, ніж коштів»

26 травня, 12:21
Переглядів: 8718

Не можу стверджувати, що зустріч з головою Калуської районної державної адміністрації Наталією Бабій була заздалегідь спланована, але те, що вона очікувалася, – факт безаперечний. Адже з часу її останнього виступу на шпальтах газети «Нафтохімік-Калуш» минуло більше трьох місяців, тому запитань як з боку редакції до Наталії Йосипівни, так і в неї до окремих наших публікацій накопилося чимало.

Але розпочалася наша розмова не з тих запитань, що назріли, а з дещо банального: «Що нині найбільше хвилює голову Калуської РДА?»

– Думаю, що нікого не здивую, коли скажу, що найбільше турбує нині стан доріг у районі, хоча є й інші нагальні завдання – говорить Наталія Йосипівна. – Хочатреба визнати, що за останні два роки маємо успіхи, про які теж не слід мовчати. Але першочергово потрібно все-таки вирішувати проблемні питання.

Що стосується доріг, то дуже надіюся, що вже найближчим часом буде здійснено ремонт державної автомагістралі «Мамалига – Стрий» у районі сіл Пійло та Голинь. Вартість цих робіт оцінюється у 9 млн. грн., з яких 1 млн. грн. зобов’язалася надати Калуська районна адміністрація. Є в мене також сподівання на те, що цього року буде завершено ремонт дороги за маршрутом «Калуш – Бурштин», зокрема тої її ділянки, що проходить через село Сівка-Войнилівська. На ці потреби ще нам потрібно з державного бюджету близько двох мільйонів гривень. А за вже виділені з обласного бюджету 2 млн. грн. ми плануємо облаштувати належну дорогу до Меморіалу Степану Бандері в с. Старий Угринів, а також виконати ремонт доріг до деяких інших сіл, зокрема до Завою, Томашівців.

Продовжуватимемо ведення робіт з ремонту доріг на території всіх без винятку сільських рад району. Таке завдання нині стоїть перед їхніми сільськими головами. Долучатиметься до цього й районна державна адміністрація.

Другою не менш важливою проблемою є захоронення на території району твердих побутових відходів. Це питання актуальне нині для всіх сільських рад району. І те, що в ЗМІ попадається інколи інформація про виявлення в тому чи іншому населеному пункті несанкціонованих сміттєзвалищ, не відображає у повній мірі реального стану справ. Такі звалища є нині, на жаль, чи не в кожному селі району. І хоча проблема з облаштуванням місць для захоронення твердих побутових є загальнодержавною, та ми мусимо все зробити для того, аби в нас не було несанкціонованих звалищ, особливо на берегах річок та водойм.

Дуже рада, що буквально кілька днів тому на Калущині проходило виїзне засідання обласної ради за участю її голови Олександра Сича, голови ОДА Олега Гончарука, депутатів облради, керівників обласних структур та науковців. Передував роботі сесії об’їзд усіх екологічно небезпечних об’єктів, що є на території міста та сіл району. Це, зокрема, стосується таких, як Кропивник та Сівка-Калуська, що знаходяться у зоні просідання ґрунтів і де нині проживає близько 3,5 тисячі наших краян.

За результатами роботи сесії прийнято рішення виділити з бюджету Івано-Франківської обласної ради 850 тис. гривень на проведення моніторингових досліджень у згаданих селах з метою визначення реального стану справ. Я дуже цим задоволена, бо, зрештою, перед тим, як щось робити з виправлення ситуації, слід її просто знати.

Пріоритетним для нас і цього року будуть роботи із завершення будівництва школи в селі Боднарів та дитячого садка в Голині. Ці об’єкти є довгобудами, адже терміни їх введення в експлуатацію переносяться з року в рік. Але тепер є велика надія, що завдяки фінансовій підтримці з боку народного депутата від нашого округу Віктора Шевченка вони таки будуть збудовані. У цілому наш народний депутат за своєю квотою планує спрямувати в цьому році на соціальний розвиток району 4,8 млн. грн., з яких 3,6 млн. грн.– на будівництво Боднарівської школи. І мені дуже приємно, що під час розподілу цих коштів народний депутат прислухався до наших побажань.

Що стосується інших проблем, то вони, окрім ще однієї, порівняно з вищеназваними є менш суттєвими, хоча про них ми теж не забуватимемо.

Цієї «ще однією» проблемою є, мабуть, ситуація, що склалася в медицині?

– Це справді так, хоча, якщо відверто, то десь і не хочеться вже вкотре про це говорити, а тим більше когось знову в чомусь переконувати. Рішення прийнято і з районного бюджету на потреби Калуської ЦРЛ буде додатково виділено ще один мільйон гривень. Хоча я особистобула і є досі противником цього. І коли для міста така сума – крапля в морі, зважаючи на те, що його власні надходження більше, ніж у десять разів, перевищують наші, то нам, повірте, ці гроші дуже і дуже важливі та потрібні.

– Але ж вони можуть бути використані лише для потреб медицини?

– Усе вірно, однак рішення, згідно з яким на утримання Калуської центральної районної лікарні було нещодавно виділено мільйон гривень, не інакше як спонсорством з боку району місту не назвеш. У той же час влада Калуша має нині кошти на належне відзначення Дня міста, на облаштування фонтанів й інше.

У той же час у районній лікарні на вул. Каракая не працює ліфт, через що її працівникам нині доводиться, можна сказати, на спині доставляти на четвертий поверх хворих та немічних. У вкрай занедбаному стані є нині в цьому медичному закладі система водовідведення. Але головне, на що слід було першочергово спрямувати додаткові кошти, так це на підтримку сільських ФАПів та амбулаторій. Усі вони, а це медичні пункти в 54 селах району, потребують ремонтів приміщень, кращого забезпечення необхідними медикаментами та обладнанням. Та, на жаль, в бюджеті району немає сьогодні коштів, аби задовольнити ці потреби, бо і в цілому проблем у районі є нині значно більше, ніж наявних коштів.

– Який же вихід?

– Ви поставили питання, яке обговорюється впродовж усіх тих років, відколи колись спільна для міста та району медицина була розділена. Тому я запропонувала міському голові Ігорю Матвійчуку, щоб місто знову взяло під свою опіку та відповідальність усі наявні на Калущині медзаклади. Міська влада погодилася на такий крок, але за умови, що ФАПи та амбулаторії залишаться в районі. Ми в принципі готові й до цього, але ж знову таки проти такого об’єднання виступає нині колектив районної лікарні. Чому? Важко якось однозначно на це відповісти. Може причина криється в тому, що останнім часом в очах наших краян ЦРЛ стала в певній мірі елітним медзакладом, який для багатьох сільчан став недоступним. Тож і медперсонал райлікарні десь теж побоюється цього об’єднання.

Наталіє Йосипівно, школу держслужбовця ви пройшли саме в Калуській міськраді, а нині у вас з нею такі суперечності.

– У свій час мені часто доводилося чути, що, очоливши районну держадміністрацію, я всеодно відстоюватиму інтереси міста. Але, як бачите, цього не сталося.

Що стосується нинішніх навіть не суперечностей, а більше непорозумінь, то вони переважно пов’язані з позицією керівників міста та району виконати побажання своїх мешканців. А тут треба справді як слід все зважити перш ніж прийняти рішення. Отож, залишаючись калушанкою, я з кожним днем все більше і більше стаю захисником інтересів мешканців району.

Розмову записав Анатолій ГЕТЬМАНЧУК.

3306 коментарiв
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу knkalush@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами та публікаціями у загальнодоступній групі «Нафтохімік-Калуш» на сторінці у Facebook.

Читайте також

Реєстрація
Зареєструватись

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: