Нафтохiмiк. Сайт газети "Нафтохiмiк-Калуш"
Соборна, 15 33333 Калуш
+380975555555 naftohimik@com.ua Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний
Увiйти

70 лебедів – у Калуші?!

13 грудня, 12:29
Переглядів: 664

Я йшов собі своєю дорогою попри озеро, що при в’їзді в Калуш збоку села Пійла. Лишень починало світати. Невимовної краси зарево, що над Вістовою і Підмихайлям, відбилося і на краю озера. Але не у воді, а … на льоду, добре глянцованому вітром. Картина – щось неймовірне!.. Але не довго насолоджуюся, йду бережком далі, бо туди, власне і привели мене нинішнього ранку ноги: там – зграя лебедів!..

Я про них, тих лебедів на приміському озері чув, читав, я бачив їх з вікна автобуса не раз. Але щоб прийти і погодувати-причастити чомусь не випадало… Казали, їх там 20, інші – 30, а ще інші – 40.

Маю час. Іду! Понеділок, 9 грудня. Оте зарево, про яке згадав вище, зачарувало. У відглянцований, як люстерко, лід, що скував щонайменше три четверті плеса. А де ж лебеді?

Щось біле продовгуватих острівців рухається-вовтузиться: вони!.. Як їх тут багато!.. І не сидять на місці, а рухаються-плавають, таким чином не даючи плесу у тому місці замерзнути. Стою над ними і вмліваю від того… що бачу їх. Одні чистять пір’я, час від часу розправляючи крила, наганяючи ними хвильки на інших. Ті інші витягують граційні шиї намагаючись щось дістати з поверхні льоду. Молодші (сірого кольору) занурюють голови в воду, дістаючи звідти корм.

Запихаю руки в кишені і дістаю звідки… шматки хліба, принесені спеціально для зустрічі з ними. Добре зробив, що прийшов не впорожні. Вони хотіли їсти…

Що роблю? Беру в праву руку більший шматок і жбурляю його на лід з таким розрахунком, що глянцевою поверхнею льоду він доповзе аж до самої окраїни льоду. Не доповз! Лебеді як не стараються витягнути шиї, аби дістати хліб – не виходить. Повторюю процедуру. Але вже сильніший кидок. І окраєць хліба, начебто дмухнув вітерець на нього після льоду впав у водичку. Лебеді – до нього. Той, що вхопив першим, заледве втік від інших, що хотіли, аби поділився.

Та я кидаю ще і ще. І вже наче кипить вода, по якій швидше зарухались білокрилі. Бачу, що не єдиний я такий «мудрий», що прийшов до гостей озера з набитими кишенями. На березі залишки розсипаного зерна кукурудзи, капусти січеної, пшениці і т. ін.

Ану, думаю, порахую їх: скільки все-таки нехай і на час, але сіло тут? Не вірю. Вже дорахував до 60-ти, а з-за острівця ще зграйка випливає… 71, 72, 73… Ре-корд! Стільки лебедів на це озеро ще не прилітало!..

… День тільки починався, а емоції, отриманої від зустрічі з ними, розширили груди. Далі йшлося з мугиканням мелодій про красу рідного краю…

Петро Шевчук.

0 коментарiв
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу knkalush@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами та публікаціями у загальнодоступній групі «Нафтохімік-Калуш» на сторінці у Facebook.

Читайте також

Реєстрація
Зареєструватись

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: