Нафтохiмiк. Сайт газети "Нафтохiмiк-Калуш"
Соборна, 15 33333 Калуш
+380975555555 naftohimik@com.ua Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний
Увiйти

Чому «посварилися» Калуська ТЕЦ та «Водотеплосервіс»?

07 грудня, 14:05
Переглядів: 81

Оприлюднений у минулому номері «НК» та в інших місцевих ЗМІ висновок директора КП «Водотеплосервіс» Ігоря Яковини про те, що місто має відмовитися від теплопостачання від ДП «Калуська ТЕЦ-Нова», викликав цілком очікувану реакцію в самих енергетиків, фахівців, представників влади, громадськості та журналістів. А найкращим свідченням того, що ця тема хвилює калушан, є їх активність в обговоренні цього питання в соціальних мережах.

Але ми сьогодні не будемо цитувати думки пересічних мешканців Калуші, а спробуємо разом із фахівцями проаналізувати ситуацію, що склалася, і таким чином спростувати або ж підтвердити твердження керівника комунального підприємства.

«У 68 відсотках квартир, куди тепло надходило від ТЕЦ, вже встановлено індивідуальне опалення»

Першими, з ким довелося поспілкуватися на цю тему, були директор управління житлового-комунального господарства Калуської міської ради Юрій Рекунов та його заступник Володимир Данилів.

– Ідея створення альтернативи Калуській ТЕЦ щодо забезпечення міста теплом виникла у тодішнього міського голови Романа Сушка десь 15 років тому, – розповідає Юрій Рекунов. – Основною причиною спорудження локальних котелень стало те, що до житлових кварталів і об’єктів соціального призначення у так званій старій частині Калуша (за вулицями Пушкіна і Хіміків. – Авт.) теплоносій поступав низької температури, що викликало невдоволення калушан. Таким чином було прийнято рішення збудувати сім нових котелень у районі вулиць Винниченка, Підвальна, Каракая, Біласа і Данилишина, Малицької, Чорновола та на бульварі Незалежності. Будувалися вони, до речі, за кредитні кошти і під гарантійні зобов’язання міської ради. Безпосередню участь у реалізації цього проекту брали й підприємства міста, зокрема ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» й інші. Враховуючи те, що тоді в Калуші вже функціонували котельні на вулицях Рубчака, Підвальній і Ковжуна (нині працює на дровах. – Авт.), то така схема дозволяла нам суттєво зменшити довжину теплотраси від Калуської ТЕЦ.

– На сьогодні в житловому фонді міста перебуває 253 житлових багатоповерхових будинків, – продовжує Володимир Данилів, – з яких 103 обігріваються від локальних котелень, а решта від Калуської ТЕЦ. Але в цих 150 будинках у більшості квартир (68 відсотків) уже встановлено індивідуальне опалення. А ще є в найближчих планах міської ради впровадження проекту з розширення схеми подачі тепла від локальної котельні, що на бульварі Незалежності. Її потужностей, зважаючи на постійне збільшення бажаючих встановити в квартирах індивідуальне опалення, вистачає, аби подавати теплоносій у школи-ліцеї №2 і №10, а також у садочок «Росинка».

Хочемо ми це визнати чи хтось не бажаємо цього, але в ситуації, що склалася, місто повинно працювати в тому напрямку, щоб усі бюджетні заклади отримували тепло саме від локальних котелень. Зараз чимало дискусій ведеться навколо того, що собівартість тепла від ТЕЦ є нижчою, ніж від локальних котелень. Я особисто із цим не погоджуюся. Бо коли в трубі біля самої теплоелектроцентралі цей теплоносій є, можливо, й нижчим за ціною, але ж не треба забувати про той багатокілометровий шлях, який він пройде у трубах великого діаметру, аби потрапити в квартири калушан.

– Керівництво міста, фахівці комунального господарства, – продовжує Ю. Рекунов, – працюють нині й в інших напрямках щодо найбільш оптимального вирішення питання теплозабезпечення міста. – З цією метою ми нещодавно побували в місті Трускавці, яке нині обходиться без централізованого опалення, а тепло його мешканці мають від локальних котелень і котлів індивідуального опалення, в тому числі й електричних. До такого результату влада міста та його громада йшли цілих п’ять років. Були в них труднощі з надання права встановлювати електричні котли, які, зрештою, їм вдалося вирішити. Бо в них не було іншого виходу, адже централізованого опалення в місті фактично не було. Частина будинків грілася від уже діючих котелень, а в інші тепло подавалося від курортних комплексів, які всі колись були державними. І коли ситуація змінилася й розпочався процес приватизації, то владі Трускавця не залишалося іншого виходу, як будувати нові котельні та сприяти містянам, аби вони встановлювали індивідуальне опалення. У Калуші все по-іншому. Ми не можемо не зважати на наявність у місті ТЕЦ та на існуючі в державі законодавчі документи з енергозабезпечення. З метою об’єктивного вирішення цього питання нещодавно Калуш на запрошення міського голови відвідали фахівці з Данії. Побували вони на Калуській ТЕЦ, ознайомилися з роботою котелень, мали розмову з нашими спеціалістами. Своє бачення ситуації, яка нині існує в місті, з відповідними рекомендаціями щодо забезпечення теплом житлові будинки та об’єкти так званого соцкультпобуту вони обіцяли нам підготувати й надіслати. Будемо надіятися, що пропозиції датчан нам допоможуть, адже вони будуть справді об’єктивними і грунтуватимуться лише на економічних показниках, тоді як представники вітчизняних проектних інститутів ще, як правило, зважають на інші чинники.

«Не варто перекладати свої проблеми на чужі плечі…»

Калуська теплоелектроцентраль після того, як набула статусу самостійного державного підприємства, стала не лише зовні, а й в технологічному плані міняти своє лице. Свідченням цього є те, що тут вже кілька років поспіль використовують у виді палива не лише дороговартісний імпортований газ, а більш дешеве вугілля, яке їм постачається з Львівсько-Волинського вугільного басейну.

Про те, як колектив енергопідприємства сприйняв слова директора КП «Водотеплосервіс» Ігоря Яковини ми спробували дізнатися у заступника директора Калуської ТЕЦ Сергія Тарана та радника директора Богдана Довбенка.

– «Одкровення» директора «Водотеплосервісу» я вважаю нічим іншим, як бажанням перекласти свої проблеми на чужі плечі, тобто зробити когось винним у тій безгосподарності, яка має місце у діяльності їх підприємства, – стверджує С. Таран. – Ці слова ми можемо підтвердити конкретними цифрами, які, зрештою, теж відомі керівництву «Водотеплосервісу». Хочеться лише вчергове запитати у керівника комунального підприємства: хто ж винен у тому, що стільки багато втрачається теплоносія на шляху від нашої теплоелектроцентралі і до споживачів?

Більш детально про діяльність Калуської ТЕЦ та про її взаємовідносини з КП «Водотеплосервіс» розповів Богдан Довбенко.

– Перш ніж так гучно заявляти, що місто має відмовитися від послуг теплоелектроцентралі, – наголошує фахівець, – варто було б поінформувати людей про те, що вироблений у нас теплоносій у 2,5 рази дешевший від того, що подають у будинки локальні котельні. Це стало можливим завдяки роботі нашої ТЕЦ на вітчизняному вугіллі. Тобто наше тепло стало значно дешевшим. А ще не варто забувати, що робота енергопідприємства на вугіллі частково зменшує залежність України від імпортованого природного газу. Політика держави з цього приводу не змінилася, а тому невідомо, чи зможе місто повністю відмовитися від централізованого теплопостачання.

Я особисто вважаю, що з часом, враховуючи всі економічні аспекти, буде навіть доцільно відновити роботу тих теплопунктів, де нині облаштовані локальні котельні. Що стосується залежності колективу ТЕЦ від споживання тепла будинками та об’єктами соціального призначення нашого міста, то ми ж якось обходимося без цих споживачів у літній період. Цим я хочу сказати, що безпосередньо на роботі нашого енергопідприємства це не позначається. Водночас збільшення виробництва теплової енергії сприяє зменшенню наших витрат на виробництво електроенергії, що відповідно сприяє зменшенню її собівартості. І насамкінець хочу сказати, що в ситуації, яка нині склалася у стосунках з «Водотеплосервісом», коли його заборгованість перед ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» становить більше 190 млн. гривень, нам справді вигідніше відмовитися від такого партнера, адже від такої співпраці борги з кожним роком лише зростають.

Замість висновків

Якесь резюме в цій заочній дискусії важко не лише озвучити, а й спрогнозувати. Зрозуміло одне: вирішення питання забезпечення міста теплом нині пливе, так би мовити, за течією і якоїсь конкретної програми поки що немає.

Є, щоправда, надія на економних і мудрих датчан, але, як ще часто в нас буває, їх пропозиціям теж може щось завадити. У будь-якому випадку це питання має вирішуватися як в інтересах калуської громади, так і його важливого підприємства, яким є нині Калуська ТЕЦ. Адже не варто забувати, що вона є нині також єдиним джерелом тепла та постачальником електроенергії для визначальних для міста промислових підприємств.

Анатолій ГАЙОВИЙ.

0 коментарiв

Читайте також

Реєстрація
Зареєструватись

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: