Нафтохiмiк. Сайт газети "Нафтохiмiк-Калуш"
Соборна, 15 33333 Калуш
+380975555555 naftohimik@com.ua Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний
Увiйти

Григорій Мороз: «Людина, яка нехтує виборами і байдужа до них, спричиняє великий гріх…»

02 жовтня, 08:21
Переглядів: 2266

До зустрічі з настоятелем Собору Всіх Святих Землі Української Православної Церкви України, добре знаним на теренах Калущини та за її межами отцем Григорієм Морозом спонукали ті болючі проблеми, які нині турбують не лише наших краян, а все наше українське суспільство, населення планети. Маю перш за все на увазі поширення досі незнаною нам пандемії КОВІД-19.

Тож саме із запитання про те, як слід сприймати цей вірус і як його виникнення та поширення тлумачиться церквою, ми й розпочали нашу розмову.

– Перш ніж відповісти на ваше запитання, розповім з цього приводу історію, свідком якої я був ще під час служби в армії. Довелося її проходити в елітному авіаційному полку неподалік Москви. І ось одного разу до нас прибула інспекція, яка детально перевірила бойову готовність полку. Загалом ці результати були позитивними за винятком здачі нормативів із хімічного захисту. І ось, аби виправити цю помилку, ми впродовж кількох тижнів тренувалися одягати хімзахисні костюми й виконували інші необхідні завдання. А ще до нас із Москви часто стали приїжджати в цей період з лекціями відомі науковці. І я запам’ятав слова одного із них про те, що з часом як хімічна, так і ядерна зброя втратять свою значимість, а на першому плані перебуватиме бактереологічна.

Повертаючись до сьогодення, слід визнати, що в словах лектора були правдиві передбачення. Адже наша земна куля перетворилася нині в полігон для випробування нових видів та засобів озброєння. Так, справді, атомна бомба має ефект, адже вона після вибуху знищує все і зупиняє повністю життя на 300 і більше років. Подібними є наслідки і від дії хімічної зброї, тоді як бактерологічна вбиває лише певні категорії живих організмів.

Що стосується захворюваності на коронавірус, то я знову ж таки пригадую, що ще в 1976 році в одній із центральних газет тодішньої нашої держави була інформація, в якій йшлося про те, що в одній із лабораторій винайдено антивірус проти грипу груп «А» і «Б», а також від коронавірусу. Назва цього препарату, як я пригадую, була Арбідол, і в числі інших хвороб, яким він протидіє, був і КОВІД.

Тобто я хочу заперечити слова, що коронавірус – незнана досі інфекція. Вона була вирощена в лабораторіях давно, а нині просто вийшла з-під контролю. І не через необережність якогось рядового працівника, а що це була кимось задумана акція, яка нині сколихнула всю земну кулю.

– І чому так сталося?

– Відповідь на це запитання віднайти дуже непросто. З цього приводу повчальними є праці професора з Єрусалиму Харари, зокрема його книга «Хомо Деус». У ній, він порушує питання, над якими ми часто не задумуємося. Зокрема стосовно того, що життєвий простір все більше починає заповнювати штучний інтелект, який буде витісняти людину та її працю.

І тоді, як ми уже згадували на початку розмови, постає питання релігії, яке насправді дуже складне. Бо ж ми пам’ятаємо ті часи, коли почали запроваджуватися банківські картки і якою була реакція церкви на них. А також введення електронних паспортів, де основною інформація  став відбиток пальця.

З цього приводу я раджу всім ознайомитися з Одкровенням Йоана Богослова. Адже його послання стають сьогодні реальністю. Він передбачав те, що ми пережили весною цього року. Коли люди боялися вийти з хати, не говорячи про їхню повноцінну працю та відвідини церкви зокрема. У більшості побутувала думка, що хтось може померти передчасно. В такий період люди не розуміють того, що якщо ти віриш у Бога, то тільки він знає, скільки ти маєш прожити на землі. І якщо тобі суджено вмерти від вірусу, то помреш від нього, де б ти не був. А коли людина вірить у Бога, то вона не падає в таку психологічну простацію, коли втрачається надія на порятунок. Адже найбільшою небезпекою для кожного з нас є втрата віри в Бога, в свої сили, в правду.

Повертаючись до Одкровення Йоана Богослова і порівнюючи із сучасним життям, бачимо, що антихрист приходить не із банківською карткою, а з’являється разом із нашою боязню за  життя.

– Для більшості це все дуже складно. Адже, що буде, коли не дати людям хліба?

– Це справді складно зрозуміти, бо матеріальна залежність дуже важлива в житті. Багато є також передумов стосовно того, що треба себе захистити від захворювання на КОВІД-19. Але водночас не слід забувати, що кожного року з різних причин помирає близько 60 млн мешканців планети. Є тепер серед них і ті, котрі помирають через захворюваність на коронавірус. Але слід також розуміти, що дуже багато із них мали побічні патології – серцеві і легеневі хвороби, похилий вік й інші. Але цими словами я в жодному разі не заперечую необхідність розробки антивірусу до цієї інфекції, хоча, повторюю, в 70-их роках інформація про його винахід мала місце. Адже ми знаємо з історії, з розповідей очевидців, яких у свій час, як мовиться, силою змушували вакцинуватися від туберкульозу, віспи і деяких інших інфекцій. І це давало результати. Чому сьогодні цьому питанню приділяється не така увага, важко відповісти. Бо ще в грудні минулого року ми знали, що в Китаї є ця епідемія. А скільки українців у цей час там перебувало? І більшість із них приїхала тоді додому. Так само можна сказати і про тих наших українців, які перебували в Італії, Іспанії, де тоді прогресувала інфекція. Чимало із них, прибувши додому, ходили на масові заходи, в тому числі весілля, мимоволі стаючи переносниками хвороби.

– Епідемія позначилася і на діяльності церков. Що можете сказати з цього приводу?

– Часто нині доводиться чути, що церква – це гроші. Але це далеко не так. Призначення церкви полягає в тому, щоб дати можливість людині зрозуміти, хто вона є і хто для неї Бог. І коли вона це зрозуміє, то зовсім по-іншому буде ставитися до навколишнього світу, до всього того, що відбувається в житті.

Що стосується виконання церквою, зокрема нашою, карантинних заходів безпеки, то ми відразу запровадили масковий режим, придбали антисептики, а також поставили в храмі бактерицидні лампи, які вдалося придбати з великими труднощами. Тож стараємося дотримуватися всіх необхідних санітарних норм, які передбачені урядовими рішеннями.

– Говорячи, отче Григорію, про справи буденні, не можемо обійти увагою наступні вибори до місцевих рад. Дехто каже, що в період епідемії вони є навіть недоречними.

– Хочу відразу з цього приводу сказати, що вибори необхідні, і на них слід обов’язково всім іти, не дивлячись на те, за кого ти будеш голосувати. Чому? Бо людина, яка нехтує виборами і байдужа до них, спричиняє великий гріх. Чому? Бо вона не думає як про своє майбутнє, так і про майбутнє своїх дітей, внуків і навіть правнуків.

Право голосувати і обирати дає нам суспільне життя. А ще ми повинні пам’ятати, що коли я християнин і живу на цій землі, то творю не тільки свої життя, а створюю передумови для наступних поколінь. Бо дуже велике значення мають наслідки твоїх дій. Їх результат може прийти через рік, два і навіть після смерті. І коли людина не йде голосувати, бо, за її словами, нема за кого, то вона дає можливість прийти до влади тим, хто її використає у корисних цілях. А тоді ті, кого такий стан справ не влаштовує, шукає справедливості, тоді як сам поступив безвідповідально.

Тому я глибоко переконаний, що причиною багатьох наших проблем є упереджене ставлення до важливих питань, наслідки якого дуже негативно позначаються на житті тої чи іншої громади і держави загалом. І коли людина свідомо не йде на вибори, то вона робить дуже великий негативний вчинок, за який їй доведеться відповідати.

Чи підтримуєте думку, що голосувати на виборах слід не стільки за якусь партію, а за тих конкретних осіб, яких вже знаєте за їх добрі справи?

У будь-якому випадку це вирішує громада. Я взагалі вважаю, що не стільки значить те, що людина вже зробила, а те, чи вона готова стати своєрідним наймитом у людей. Тобто той, хто хоче, аби йому довірили посаду мера, має усвідомити, що його люди наймають керувати ними, що вони йому довіряють. І тоді  претендент на посаду  повинен запитати  в себе: чи готовий я до такого випробування, чи справлюся і якими можуть бути результати моєї діяльності. І що, зрештою, я скажу Богові, коли він про це запитає…

Але таких, хто за вашими критеріями має бути обраним, є дуже мало?

Мало, але вони є.

Можете когось назвати?

– Мені не хотілось би вдаватися до конкретики, але за моїм суб’єктивним твердженням таким був колишній голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк, який не думав про власну кишеню, а старався зробити добрі справи для нас, жителів області. Мешканці мого рідного села Чорнолісці, що неподалік Тисмениці, досі щиро вдячні йому за добудовану школу, на яку десятиліттями ніхто не звертав увагу. А ще нині в нашій сільській громаді  тепло відгукуються про місцевого підприємця Василя Гладуна, який ініціював будівництво дитячого садка, відновлення належної  дороги до села, та й зробив інші добрі справи. Є такі люди серед нас, але їх слід зуміти вчасно віднайти.

Що б ще хотіли сказати калушанам на завершення нашої розмови?

– Закликаю всіх більше вірити в Бога. Бо нічого в цьому земному житті не відбувається без Його участі. Не падайте в прострацію і вірте, що Бог ніколи не залишає кожного із нас без своєї опіки.

Розмову записав Анатолій ГЕТЬМАНЧУК.

0 коментарiв
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу knkalush@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами та публікаціями у загальнодоступній групі «Нафтохімік-Калуш» на сторінці у Facebook.

Читайте також

Реєстрація
Зареєструватись

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: