Нафтохiмiк. Сайт газети "Нафтохiмiк-Калуш"
Соборна, 15 33333 Калуш
+380975555555 naftohimik@com.ua Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний
Увiйти

Малярство – не ремесло, а оповідання з його життя

27 листопада, 08:28
Переглядів: 648

Цієї осені 60-річчя відсвяткував відомий калуський художник Володимир Романів

Змалечку його називали художником, хоча був звичайною дитиною, – в міру непосидючою, веселою, цікавою, часто непередбачуваною, але сповненою пристрасті до малювання. Малював все, що його оточувало і на всьому. Іноді навіть на стінах школи, чи стодоли. Були і карикатури на вчителів та однокласників, ілюстрації. Виконані ним роботи слугували зразками для замовлень образів та портретів місцевими селянами. Позували всі – сусіди, родичі, знайомі. Дитяча безпосередність вкупі з буйною фантазією народжували нові й нові картини. Бувало, усі діти, лише зачувши дзвоник на перерву, миттю вискакують з класу, а він сидить за партою, домальовуюючи щось. Спостереження за світом, постійні вправляння в малярстві допомагають, вчать малого Володю, і незадовго він чітко розуміє, що малювання стає сенсом його життя.

До вузу вступив з першого разу. І тут перед ним відкрилися мистецькі глибини. Можливість працювати з різними матеріалами і різною технікою збагачує досвід і думку. Він шукає нові форми самовираження, стилю, відточує свою майстерність.

Володимир згадує, що був добрим студентом, але нерідко непокірним, колючим і незручним. Він не був прихильником класичного академічного малярства, не завжди слідував академічним традиціям і прийомам. Його більше захоплював інтуїтивний живопис. Він бере участь у виставках, аби дізнатись, наскільки те, що робить, актуально. Талант, розум і фантазія глибше занурюють його у творчий потік, дають можливість звільнитися від набридливого голосу внутрішнього критика та віднайти контакт з власним творчим джерелом. Володимир розуміє, що може сказати про певні речі краще за допомогою своїх робіт, ніж як у якийсь інший спосіб. Іноді він, не задумуючись, що саме буде зображати, у будь-якому порядку, будь-якими методами (пензликом, рукою, мастихіном, ганчіркою) наносить фарбу на полотно. У певний момент хаотичний малюнок викликає в нього особливі асоціації і він вже свідомо дописує картину до кінця. Каже, що навряд , чи можна вважати вдалим твір, де автор сказав все, не залишивши простору для роздумів.

З приємністю і ностальгією згадує Володимир Васильович і працю на педагогічний ниві. Стільки курйозних випадків з ним траплялося! Деякі історії зі шкільного життя він оповідає, як анекдоти. Та і про навчальний процес немало розповідає. Каже, що намагався щоразу змінювати, модифікувати, по-новому створювати урок в залежності від настрою, інтересів, можливостей учнів.

«Коли бачиш, як в дитячих руках за допомогою олівців і фарб оживають малюнки і виникає цікавість до розвитку художніх здібностей, про наявність у себе яких багато хто і не підозрював, розумієш, важливість своєї праці. І хай вони не стануть художниками, та певен, що мистецтво буде для них джерелом радості», - каже Володимир.

Йому не було ще сорока років, як отримав міжнародне визнання. Нове життя ввірвалося в майстерню художника в Польщі в час, коли Україна переживала не кращі часи. Це був, мабуть, початок піку розвитку творчих можливостей, шліфування майстерності, здобуття самобутності і оригінальності художнього бачення. Володимир невтомно працює вдень і вночі. Де тільки сили бралися? Будь-який обсяг роботи вирішує легко, віртуозно. Він змінює тональності свого художнього висловлювання. Експресія ліній, передача простору, атмосфери, перспективи, лаконічність рішень, душевна відкритість, масштаб таланту і його багатогранність дивує і зацікавлює фахівців та поціновувачів мистецтва. Твори калуського художника бачила Європа і Америка!

У відвертій розмові Володимир зізнається, що саме малярство (він не любить слова «живопис») рятує його іноді від самого себе, від руйнівних думок чи вчинків. З віком зрозумів, що готовий віддавати, навчати, ділитися, бо живопису йому замало. Каже, що малярство - це не ремесло, а оповідання його життя. Бо якщо він нічого не зробив, то нащо він тут. А учнів у нього є чимало. Понад 50 з них вже здобули вищу художню освіту. Серед них скульптори, дизайнери, архітектори, ілюстратори, відомі у світі художники.

Зараз Володимир малює рідше. Ситуація в країні вбиває ініціативу щось робити. Підстав для оптимізму катма. Сумні думки обсідають знаного художника, але відмінне почуття гумору допомагає йому справлятися з негативом.

От такий він, Володимир Романів! Таким він мені відкрився за нетривалий період нашого знайомства – людиною, яка скуштувала неабиякої слави, але любить людей і напрочуд відкрита у спілкуванні, з гнучким мисленням, знаним автором тисячі картин та рисунків, майстром сценографій, ілюстрацій, карикатур, різьбярем, скульптором, каменярем.

Кажуть, що життя вирішується світанками, а не заходами сонця, то ж я тобі, друже, бажаю безмежно багато серпанкових світанків. Вірю, що картини твої будуть коштувати мільйони, підкреслюючи твій статус видатного художника.

Вікторія ГРЕЧКО, калуська художниця.

P.S. 27 листопада у виставковій залі Володимир Романів презентуватиме свою персональну виставку, присвячену ювілею. Виставка експонуватиметься впродовж місяця.

0 коментарiв
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу knkalush@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами та публікаціями у загальнодоступній групі «Нафтохімік-Калуш» на сторінці у Facebook.

Читайте також

Реєстрація
Зареєструватись

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: