Нафтохiмiк. Сайт газети "Нафтохiмiк-Калуш"
Соборна, 15 33333 Калуш
+380975555555 naftohimik@com.ua Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний
Увiйти

Михайло Лаврів:«Ситуація нині така, що близько 90 відсотків ймовірних доходів райрад – віртуальні. Як працювати?»

05 березня, 09:20
Переглядів: 398

Минуло вже три місяці з того часу як на першій сесії Калуської районної ради обрали її керівництво, а новий склад депутатського корпусу склав присягу.

Територія новоствореної райради охопила аж 13 територіальних громад, що створені в трьох колишніх районах – Калуському, Долинському, Рожнятівському та містах Калуш і Болехів.

Головою цього нового виборчого органу депутати обрали Михайла Лавріва, який до цього працював заступником голови Долинської райради і  якого підтримала більшість із 42 обраних депутатів.

Зустрічі з головою Калуської районної ради передувало ряд подій, зокрема й проведення 18 лютого спільного виїзного засідання районних рад Івано-Франківщини під стінами Івано-Франківської обласної рад та ряд інших. Але наша розмова розпочалася саме із запитання про те, як нині працюється районним радам?

– Відразу скажу, що діяльність районних рад, зокрема Калуської, не є такою, як хотілося б, – наголошує Михайло Миколайович. – Бо хоча місцеві вибори 25 жовтня були законними, кандидати брали участь у них з надією виконати свої виборчі програми, але на ділі вони нині не мають можливостей це зробити, хоча діючою Конституцією і законами України передбачені як повноваження, так і функції районних рад. Для їх виконання законодавство після внесення й прийняття відповідних змін чомусь не передбачило фінансової основи. Натомість у цих поправках стоять перед радами конкретні завдання з передачі з районної власності новообранним ОТГ закладів освіти, медицини, культури й об’єктів комунального господарства.

Що стосується питання фінансування районних рад, то законодавством передбачено перелік доходів, згідно з якими має наповнюватися районний бюджет. Але із існуючих у ньому 16 пунктів тільки один – оренда комунального майна – дає реальні надходження. Бо, скажімо, чи може нині дати дохід у бюджет району його комунальне підприємство, яке заледве саме зводить кінці з кінцями. Тому ситуація така, що близько 90 відсотків ймовірних доходів райрад – віртуальні. Як працювати?

Зважаючи на існуючу ситуацію із фінансовим забезпеченням, районна рада не має нині можливостей для виконання конституційних повноважень, зокрема й щодо свого впливу на соціально-економічний розвиток регіону й інших напрямків роботи, передбачених законодавством.

Чи аналогічною є ситуація в інших районах області та регіонах України?

Ситуація різна, але стан справ майже всюди однаковий. Тож на ділі виходить, що держава нині використовує райради як механізми передачі об’єктів спільної власності в руки новостворених громад. І мова йде про ту виборну структуру, діяльність якої, повторюю, передбачена діючим законодавством.

Як у цій ситуації мають себе почувати більше п’яти тисяч депутатів районних рад, що загалом були обрані в Україні? Що вони можуть зробити для своїх виборців, коли держава нині позбавила їх можливості виконати ними обіцяне? Чому законодавець не передбачив того, що районні ради не зможуть функціонувати без відповідного фінансування, важко пояснити. Але така невизначеність призведе до того, що райради, хто швидше, а хто пізніше, не матимуть коштів для виплати зарплати працівникам. Зокрема у Калуській, ми ще сьогодні маємо можливість виплатити зарплату людям за березень. Що буде далі – невідомо. І це при тому, що при чисельності штату 28 осіб у нас сьогодні працює лише 18. В основному нині ми використовуємо кошти, що є на залишку.

В регіонах України ситуація різна, але, як показує практика, у кращому фінансовому становищі знаходяться нині ті районні ради, на території яких не був завершений процес зі створення об’єднаних територіальних громад. І це має місце не тільки в східних і центральних областях, а навіть у Львівській, зокрема у Яворівському районі.

Проблем у діяльності новообраних районних рад є справді чимало. А які зусилля докладаєте, що робите, аби їх вирішити?

З приводу тієї ситуації, що склалася, тісно співпрацюємо з Асоціацією обласних та районних рад України, яка ще в грудні минулого року підготувала звернення до керівництва держави з вимогою про внесення відповідних змін у діюче законодавство.

Хочу також зазначити, що основним видом податку в бюджет є податок з фізичних осіб. До вересня 2020 року він розподілявся таким чином, що 60 відсотків залишалося на місцях (районні й міські ради та ТГ), 15 відсотків надходило в обласну раду, а ще 25 відсотків – у державний бюджет. Тепер ці кошти на рахунки райрад, де провели адмінреформу, не надходять, а на рахунки територіальних громад. Мають ще свою частку в цьому виді податку і обласні ради, тому вони можуть ще якось планувати свою роботу та впливати на стан справ у регіоні.

Що стосується районних рад, то вони нині позбавлені такої можливості. І це дуже погано. Адже донедавна саме ця гілка влади відповідала за стан справ у життєво важливих галузях – медичній, освітянській та культурній. Тепер їх об’єкти ми маємо передати у власність об’єднаним громадам. І ми це робимо. Але фінансові ресурси не всіх новостворених громад дозволяють належно утримувати такі соціальні об’єкти, як школи, бібліотеки, ФАПи, клуби й деякі інші. Тому є нині великі ризики, що частина цих закладів працюватимуть періодично або взагалі не зможуть функціонувати. Зрештою, є вже нині сигнали про закриття початкових шкіл у Болехівській міській раді. І завдання районних рад, як мені видається, на цьому перехідному етапі, коли адміністративна реформа ще до кінця не завершена, полягає в тому, щоб забезпечити умови для повноцінної діяльності об’єктів соціальної сфери в кожному населеному пункті району.

Щодо нашої роботи, то, попри все, за перід з 1 грудня 2020 року ми провели п’ять сесій Калуської районної ради, де приймалися різноманітні рішення, в тому числі про передачу об’єктів соціальної сфери новостворенним громадам. Водночас спільно з іншими райрадами області ми співпрацювали з питання активізації нашої роботи, чого, зрозуміло, без належної фінансової підтримки не можна досягти. І ось під час  однієї такої зустрічі з головами районних рад Прикарпаття я став одним з ініціаторів проведення спільної виїзної сесії районних рад Івано-Франківської області під стінами будівлі обласної ради та ОДА, яка, як відомо, відбулася у морозний день – 18 лютого. В своєму спільному рішення ми оприлюднили вимоги, які, до речі, були підтримані наступного дня на позачерговій сесії депутатами обласної ради. Їх звернення щодо забезпечення фінансової діяльності районних рад було направлено на адресу Президента та уряду України, а також Верховної Ради.

Хочу також сказати, що проведенню сесії передувала зустріч з народним депутатом Едуардом Прощуком, на якій ми обговорили існуючі проблеми в роботі районних рад. Через кілька днів після цього народний депутат організував зустріч представників районних рад області з головою профільного підкомітету Верховної Ради Віталієм Безгіним та іншими народними депутатами, представниками уряду, на якій ми впродовж кількох годин обговорювали наші проблеми.

Ми, зокрема, висловили свою позицію, запропонувавши, аби з тої частки податку з фізичних осіб, яку отримує держава, п’ять відсотків залишалося (із тих 25 відсотків, що надходять у держбюджет) районним радам. Але з нашою пропозицією нардепи не погодилися, запропонувавши натомість надати райрадам для забезпечення роботи окрему державну субвенцію. А це вже не може задовольнити районні ради. Адже ми не заробітчани, а представляємо законнно обрані законодавчі органи, які не можуть працювати за тимчасовою схемою, що в будь-який момент може бути відмінена.

Яке ваше, Михайле Миколайовичу, особисте бачення ситуації, що склалася?

Я вважаю, що йде наступ влади на місцеве самоврядування. Держава все більше втручається в роботу місцевих рад. Від реформ, що впроваджуються, люди очікують позитивних змін. Адже коли готувалося рішення про ліквідацію районів, то розробник реформ в особі Кабміну декларував, що це дасть можливість мешканцям громад впливати на стан справ у їх регіоні, зокрема й за рахунок зменшення видатків на суму 1,4 млрд гривень, що були необхідні для утримання апаратів ліквідованих районів. Але не так все сталося. Райони ліквідували, гроші невідомо куди пішли, а становище в регіонах не поліпшилося, а навіть навпаки.

Тому складається враження, що реформатори не мають нині плану дій стосовно того, куди слід рухаютися і як розпочаті реформи, зокрема й адміністративну, слід завершити. Адже коли брався за основу її польський варіант, то там сьогодні зберігається три інституції місцевої влади – гміна, повіт і воєводство, що відповідає нашим – громада, район та область. У Польщі теж цей процес не був простим. Адже спочатку вирішили обійтися без повітів, а потім знову відновили їх діяльність. Але їх існування, функції та повноваження регулюються рішеннями уряду, тоді як у нас це передбачено навіть Конституцією, але, як бачимо, проблем у нас є значно більше.

Підсумовуючи сказане, хочу зазначити, що не треба вчергове винаходити ровер, бо коли ми вже стали реформуватися за польським варіантом, то його треба дотримуватися, зважаючи на подібність наших територій, а також на кількість населення в державах.

Судячи з останніх повідомлень у місцевих ЗМІ та соцмережах, виникли якісь труднощі щодо передачі частини майна лікарні в Підгірках на баланс Калуської МТГ. Що можете сказати з цього приводу?

Калуська районна лікарня є одним із засновників цього медичного закладу. Згідно з відповідними рішеннями, ми маємо передати як Калуську ЦРЛ, так і ще ряд інших об’єктів до липня 2021 року. І ми це зробимо. Якихось перешкод цьому не існує, тим більше, що і Калуська міська рада є одним із засновників цього комунального підприємства. Лікарня нині працює в належному режимі, виконуючи свої функції. Калуської МТГ передбачила в бюджеті кошти для підтримки роботи медзакладу, і це теж добре.

З цього приводу хотілося б звернути увагу на те, що лікарня в Підгірках є важливим для регіону медичним закладом, де функціонують унікальні відділи й працюють дуже професійні спеціалісти. За своїм статусом лікарні давно вийшла за межі району. Тому, приймаючи рішення про її передачу на баланс Калуської міської громади, ми будемо відстоювати те, щоб мешканці всього Калуського району, тобто всіх всіх її громад, мали можливість для лікування в ній.

З цього приводу в нас вже була розмова з міським головою Андрієм Найдою, і він з розумінням сприйняв нашу позицію. Тож тепер ведеться робота з підготовки відповідної угоди, де й мають бути передбачені гарантії на лікування в закладі мешканців з усіх ТГ району, якщо, звичайно, їх керівництво і самі громади цього захочуть.

А ще будемо пропонувати, аби не мінялася назва медичного закладу – Калуська центральна районна лікарня.

Якщо б ви знали, Михайле Миколайовичу, що так складеться ситуація, чи брали б участь у виборчих перегонах у Калуську райраду та виборах її голови?

– Скажу відверто, що на цей крок мене спонукала підтримка колег-депутатів, друзів. Хоча вже тоді я розумів ймовірність ризиків та маловтішних перспектив. Але водночас підкуповувало те, що це нова система влади і вона потрібна в Україні. Але, як показує практика, за ширмою реформ йде поступовий наступ на демократичні засади та передача реальної влади виконавчим структурам на місцях та Президенту й уряду. А цього допустити ми не повинні, тому, як мовиться, будемо робити все для того, щоб домагатися виконання існуючих  конституційних норм.

Записав Анатолій Гайовий.

0 коментарiв
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу knkalush@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами та публікаціями у загальнодоступній групі «Нафтохімік-Калуш» на сторінці у Facebook.

Читайте також

Реєстрація
Зареєструватись

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: