На фасаді Калуського ліцею №10 відкрили цифровий меморіал Роману Мердуху
Роман МЕРДУХ – боєць1-го мінометного взводу 1-го мінометного батальйону 92-ої окремої механізованої бригади імені Кошового отамана Івана Сірка.
Яким був наш Захисник? Народився 5 квітня 1994 року в місті Калуш. Був дуже спокійним і домашнім хлопчиком, щирим, відвертим, наполегливим та з гострим відчуттям справедливості, дуже любив тварин. Як старший син, став опорою та підтримкою для матері і батька, допомагав у вихованні молодшого брата Валентина, був його наставником, хорошим другом і прикладом у всьому.
Навчався у Калуському ліцеї №10, завжди брав активну участь у всіх шкільних заходах. Відвідував секцію дзюдо, займав призові місця. Вчителі та друзі згадують його лише з приємністю, адже Роман був завжди усміхнений і життєрадісний, умів заряджати позитивом усіх довкола.
Після 9-го класу ліцею вступив до Калуського політехнічного коледжу, який успішно закінчив у 2012 році за спеціальністю «обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем». Відтак продовжив навчання у Львівському Національному лісотехнічному університеті України, здобувши ступінь магістра за спеціальністю «автоматизоване управління технологічними процесами».
Після закінчення навчання Роман повернувся додому, в рідне місто. З часом у пошуках роботи переїхав до Івано-Франківська. Спершу працював системним адміністратором у локальній мережі «23 ресторани». А вже з 2018-го відкрив власну справу – став підприємцем із сервісного обслуговування та ремонту техніки, а також надання ІТ-послуг для ресторанного бізнесу. Був у стосунках з дівчиною Христиною. На жаль, сімейні відносини не склалися.
З початком пандемії COVID-19 припинив підприємницьку діяльність та змінив сферу діяльності, влаштувавшись до регіонального інтернет-провайдера монтажником зв’язку, кабельником, займався монтажем та обслуговуванням комутаційних щитів. Однак, через те, що потрапив в автомобільну аварію і зазнав важких травм обох рук, був змушений покинути роботу і після операції в Києві повернувся назад до батьків – у Калуш, де майже рік проходив тривалий курс реабілітації. Паралельно працював механіком на СТО свого батька.
Останнім місцем його роботи став для Романа «КАРПАТНАФТОХІМ». Буквально за два місяці до початку повномасштабної війни з рф він влаштувався слюсарем КІПіА у цех контрольно-вимірювальних приладів та автоматики. Проте цього часу було достатньо, аби колеги та керівництво цеху побачили в молодому спеціалістові справжнього фахівця, трудоголіка і великого патріота України. Бо коли прийшла повістка з Калуського центру комплектування та соціальної підтримки, то, проходячи медкомісію, він приховав свої недуги (дві пластини в ліктьовому суглобі). 1 лютого його відправили на навчання на Немирівський полігон, що на Львівщині. А вже 4 березня разом з побратимами поїхав на Харківщину, спершу – у м. Чугуїв, а далі – на зачистку сіл від окупантів.
Солдат Роман Мердух загинув 25 березня 2022 року у бою з окупантами біля села Мала Рогань. Життя 27-річного бійця обірвала куля російського снайпера. Поховали Героя 8 квітня на Алеї слави міського кладовища.
Указом Президента України Володимира Зеленського від 26 квітня захисник був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Спогадами про Героя ділилися рідні, класний керівник. Та ще більше можна дізнатися, перейшовши через QR-код у додаток «Bank memory».
А в музей мама Романа Мердуха передала картину «Молитва за Україну», щоб оберігала всіх наших воїнів.
Вічна пам'ять та слава нашим Героям!
