Олександра Фрицька: «Чим більше спроб, тим більша ймовірність успіху!»

Вже традиційно Калуська гімназія імені Дмитра Бахматюка може погордитися досягненнями своїх учнів. Серед них відзначилася цьогорічна випускниця Олександра Фрицька. Дівчині вдалося впродовж навчального року посісти третє місце у Всеукраїнському конкурсі учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер-Слиж «Змагаймось за нове життя!», присвяченому творчості Лесі Українки,третєІ місце у другому етапі ХІІІ Міжнародного конкурсу з українознавства, який проводиться науково-дослідним інститутом українознавства Міністерства освіти і науки України та перемогти в теоретичному турі IV Всеукраїнської олімпіади з культурології, який проводився на базі Національного університету «Острозька академія».

Про свої захоплення, процес підготування до участі в конкурсах та плани на майбутнє Олександра розповіла журналісту «НК».

– Чому ти вирішила брати участь в олімпіаді з культурології, адже ця наука включає в себе декілька дисциплін, а такого окремого шкільного предмета немає?

– Починаючи з минулого року, я була учасницею всіх можливих конкурсів, в якихось вигравала, а в якихось – ні. Культурологія стала «одним із». Відповідно до завдань олімпіади, потрібно було писати есе, а це те, що мені подобається робити. Тому мене також зацікавила участь в ній.

– Як проходила олімпіада у зв’язку з карантином?

– Вона відбувалася у два тури. На першому слід було відправити своє есе на електронну пошту організаторів. Другий тур – теоретичний, який мав відбутися на базі Осторозької академії. Але через карантин організатори відсилали тест на пошту учасникам і його потрібно було виконати онлайн-мережі за обмежену кількість часу. Питань було багато, в середньому для роздумів над відповіддю учасник мав менше однієї хвилини. За результатами тесту нараховувалися бали, які додавалися до оцінки за есе, і таким чином визначали переможців.

– Чи складно було підготуватися?

– Теоретична частина була досить загальною, чітко визначених дисциплін не було. Тому особливі вузькопредметні знання не знадобилися. Свого часу я дуже цікавилася культурологією, і це зіграло мені на руку. Історія, література, розвиток культури і мистецтва – це були основні сфери.

– Бачила, що тема одного з есе, який приніс тобі перемогу на конкурсі, присвяченому творчості Лесі Українки, була по-філософськи глибокою: «Про що ти думаєш?», «Про прийдешніст.». Що спонукало вибрати її?

– Коли є перелік тем, на які можна писати, завжди хочеться вибрати ту, яка тобі найближча. Таку, яка викликає суперечливі думки. У такий спосіб можна донести свою позицію, поділитися з іншими власними судженнями. Тому часто вибираєш не ту тему, про яку ти сама хотіла говорити, а ту, про яку ти маєш що сказати в цей конкретний момент.

– При підготовці до участі в усіх цих конкурсах, яку роль відіграли твої педагоги?

– У десятому класі в мене змінилася вчителька української мови та літератури. Нею стала Ольга Сербін. Саме вона почала мені розказувати про різноманітні конкурси, окрім стандартних олімпіад, в яких можуть брати участь учні. До того я ніколи не чула про них. Вона показувала мені можливості, спрямовувала, підштовхувала, за що я їй щиро вдячна.

– Ти випускниця. Чи обрала вже ВНЗ і спеціальність, яку хочеш здобути?

– Я надто часто змінюю думку про те, що хочу, але зараз вагаюся між соціологією і філологією. З вищих навчальних закладів мене приваблює Український католицький університет у Львові, про нього багато хороших відгуків.

– Яке твоє хобі?

– Свого часу мене цікавило все, що пов'язане з мистецтвом. Зараз мені подобається писати. Я читаю багато літератури, шукаю інформацію, яка допоможе мені вдосконалитися, вивчити якісь нові методи, прийоми. Хотілося б у майбутньому написати власні книги.

– Що б ти побажала молодим людям – своїм одноліткам?

– Потрібно пробувати себе в усьому. Поки я не пробувала, в мене нічого не виходило, вважала, що нема можливостей. Насправді, вони є. І якщо тобі хтось інший про них не каже, то слід шукати самому.