Нафтохiмiк. Сайт газети "Нафтохiмiк-Калуш"
Соборна, 15 33333 Калуш
+380975555555 naftohimik@com.ua Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний
Увiйти

Василь Хром’як: “Радує те, що наш цех дає підприємству перспективи для розвитку»

19 серпня, 14:05
Переглядів: 157

Дуже часто доводилося бути свідком розмов про те, який підрозділ «КАРПАТНАФТОХІМу» є найбільш важливим для підприємства. Спеціалісти-нафтохіміки можуть, звичайно, з цього приводу відповісти, що всі цехи, а тим більше виробництва є дуже важливими для нафтохімічного комплексу, зважаючи на те, що працюють вони нині в єдиному технологічному ланцюгу. Але тим не менше в певних аспектах наявність того чи іншого структурного підрозділу є особливо значимою для підприємства.

В цьому переконаний і начальник цеху з випуску вуглеводнів виробництва етилену і поліетилену Василь Хром’як.

– Унікальність нашого цеху, де я вже працюю 20 років, – розповідає Василь Володимирович, – стала спостерігатися останнім часом. Адже саме на більш глибокій переробці таких вуглеводневих продуктів, як фракції С4, С5, С9, С6-С8, і розвивається нині як наше виробництво етилену і поліетилену зокрема, так і підприємство «КАРПАТНАФТОХІМ» загалом.

Після пуску в 1986 році виробництва олефінів у складі нашого цеху через кілька місяців запрацювала установка з виробництва бензолу – продукту, який як у радянські часи, так і тепер має широке застосування в процесі виробництва синтетичних волокон, пластмас, барвників та інших продуктів органічного синтезу, а також у фармацевтичній галузі. Основною сировиною для виготовлення бензолу є наша фракція С6-С8. А в 2005 році в складі цеху була збудована і успішно введена в експлуатацію установка з гідрування фракцій С4-С5. Хочу сказати, що свою ефективність цей інвестиційний проєкт підтвердив уже в перший рік діяльності установки. Суть його полягає в тому, що побічні продукти, які утворюються під час процесу піролізу при виробництві таких основних продуктів, як етилен та пропілен, спрямовуються на установку гідрування, а після цього знову повертаються у технологічний процес.

І останнім нашим надбанням щодо більш глибокої переробки фракцій є споруджена за останні два роки установка з виробництва оксиду пропілену. За цей невеликий період будівництва установки був пройдений шлях від самої ідеї впровадження проєкту до випуску продукції, яка має попит на ринку та сприятиме зміцненню економіки нашого підприємства.

Слухаючи емоційну розповідь начальника цеху про діяльність колективу, його перспективи, захотілося дещо більше дізнатися і про його трудову біографію.

– Свою трудову діяльність у колективі я розпочав з апаратника п’ятого розряду після закінчення Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, де здобув спеціальність механіка, – констатує В. Хром’як. – Через рік уже працював старшим майстром зміни.

Саме робота на інженерній посаді, нові обов’язки змусили мене здобути освіту хіміка-технолога. Задля цього закінчив у 2008 році Національний університет «Львівська політехніка». У значній мірі таке перекваліфікування сприяло тому, що спочатку я став старшим майстром відділення, потім – заступником начальника цеху з технології, а в 2013-му був призначений начальником цеху.

Далі наша розмова торкнулася співпраці колективів цехів з виробництва вуглеводнів та піролізу, компримування і поділу пірогазу.

– Ми, так би мовити, працюємо в одній обоймі, – наголошує мій співрозмовник, –  адже й операторна управління технологічними процесами в нас одна, і в усіх питаннях їх ведення ми дуже тісно взаємодіємо. Від того, як проходить процес виробництва основних продуктів нашого виробництва, а це етилен і пропілен, які виробляє колектив цеху піролізу, компримування і по-ілу пірогазу, в значній мірі залежить і робота установок нашого цеху, які спеціалізуються на переробці рідких фракцій.

– Як сприймає ваш колектив таку стратегію, що розвиток підприємства здійснюватиметься на базі їх цеху?

– Це, зрозуміло, усіх окрилює. Зрештою, ми й самі розуміємо, що нам є куди розвиватися, і над цим нині працюють як спеціалісти підприємства, так і фахівці інших фірм та науково-дослідних інститутів. Мета цих перспективних проєктів полягає в тому, щоб з наших фракцій, так би мовити, витягнути більше готових і конкурентних на ринку продуктів. І нас дуже радує те, що  наш цех дає підприємству перспективи для розвитку.

Порушили ми в ході розмови з начальником цеху і таку важливу тему, як кадровий потенціал колективу, адже був вимушений простій у період 2012-2017 років.

– У період простою ми втратили близько третини працюючих, – говорить Василь Володимирович, – але кістяк цеху, його головні спеціалісти залишилися. Тож після повідомлення про те, що слід готувати цех до пуску, довелося вести ретельну роботу з підбору нових працівників. Загалом я задоволений тими, хто поповнив у цей непростий період колектив цеху.

Мені особисто і, надіюся, усім іншим нашим працівникам приємно трудитися в колективі. Взаємодопомога, дружня атмосфера в змінах, спільне проведення вихідних та святкових дійств – це далеко не все те позитивне, що існує в колективі цеху. Тому, користуючись нагодою, хочу всім працівникам цеху подякувати за працю, розуміння та підтримку.

– І все-таки, працівники кажуть, що начальник цеху навіть при найменших технологічних неполадках вже є на місці, аби на власні очі все оцінити та внести відповідні корективи.

– У чомусь вони й праві, але це зовсім не означає, що я не довіряю своїм заступникам чи апаратникам. Просто в свій час я був у цеху одним із наймолодших інженерно-технічних працівників і відповідав за важливу ділянку роботи. Тож тепер, коли є вже в числі найдосвідченіших, відчуваю потребу й надалі все, так би мовити, тримати під контролем.

Про те, що Василь Хром’як дуже відповідальний керівник підкреслив і начальник виробництва етилену і поліетилену Іван Федорів.

– А ще Василь Володимирович, – наголошує начальник виробництва, – знаходиться у постійному пошуку технологічних новинок, які сприяють поліпшенню ведення технологічних процесів та випуску якісніших продуктів.

…Перед зустріччю з Василем Хром’яком я також дізнався, що кілька тижнів тому в їх сім’ї з’явилася вже третя дитина. Тож, привітавши його з цією подією, на завершення розмови поцікавився у щасливого батька як про новонароджену, так і всю сім’ю Хром’яків.

– Дякую за вітання. Кароліну, а саме таке ім’я ми дали з дружиною Наталією нашій уже другій донечці, ми вже беремо з собою під час поїздок у вихідні до дідуся (батька дружини) в с. Пороги, що в Богородчанському районі. В автівку сідаємо всі: дружина, старша донька Лілія, син Андрій і маленька Каролінка.

Сам я народився на Львівщині, але коли мені був лише рік, сім’я переїхала в Калуш, де тато працював на заводі калійних добрив і йому надали житло. А мама все життя працювала і досі ще працює кухарем. Тому мені, як майже корінному калушанину, дуже подобається бувати на батьківщині моєї дружини. Любимо збирати гриби, ягоди і просто відпочивати у наших Карпатах. Це знімає втому й виробничу напругу.

Записав

Анатолій ГЕТЬМАНЧУК.

0 коментарiв
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу knkalush@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами та публікаціями у загальнодоступній групі «Нафтохімік-Калуш» на сторінці у Facebook.

Читайте також

Реєстрація
Зареєструватись

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: