Нафтохiмiк. Сайт газети "Нафтохiмiк-Калуш"
Соборна, 15 33333 Калуш
+380975555555 naftohimik@com.ua Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний
Увiйти

Чи варто боятися вироку – рак?

07 червня, 15:55
Переглядів: 73

За останні роки наука досягла значних успіхів в діагностиці та лікуванні раку, що суттєво збільшило виживання та покращення якості життя пацієнтів.

Боротьба із злоякісними пухлинами є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини. Успіхові протиракової боротьби в значній мірі перешкоджає відсутність в наш час вичерпних даних про причини розвитку пухлин. Клінічні спостереження та експериментальні досліди свідчать про те, що злоякісні пухлини в більшості випадків виникають на основі різних тривалих хронічних захворювань, так званих передракових, що відкриває широкі шляхи профілактики раку.

Рак та інші злоякісні пухлини, або, як їх інакше називають, новоутвори, є одним із найтяжчих і найнебезпечніших захворювань.

Розрізняють кілька груп злоякісних новоутворів. Коротко розкажу про них для загалу читачів газети.

Рак об’єднує пухлини з епітелію, а саме: з плоского епітелію – плоскоклітинний рак із та без зроговіння; з залозистого епітелію – аденокарцинома різного ступеня зрілості: G1 – високого, G2 – середнього, G3 – низького ступенів диференціації та G4 – недиференційований аденогенний рак; дрібноклітинний рак як форма недиференційованого раку.

Саркома – злоякісна пухлина із сполучної тканини. Її назва узгоджується з тими клітинними елементами сполучної тканини, з яких вона росте: фібро-, хондро-, остео-, рабдоміо- і лейоміо-, ліпосаркома. Ростуть вони повільно, відрізняються низькою чутливістю до променевої та хіміотерапії, часто рецидивують. Незрілі саркоми класифікують за формою клітин: кругло-, поліморфноклітинна саркоми.

Гемобластози – злоякісні новоутвори системи крові, їх поділяють на: а) системні – лейкози; б) пухлини. Пухлинні гематобластози представлені лімфогранулематозом (хвороба Годжкіна) та негоджкінськими лімфомами, які іноді ще називають гематосаркомами.

Пухлини з АРІШ – системи – апудоми (феохромоцитома, меланома, дрібноклітинний рак легенів, медулярний рак щитовидної залози, карциноїд).

Також розрізняють чотири клінічні групи онкологічних хвороб. До речі, клінічна група є умовним поняттям, яке передбачає тактику обстеження, лікування та диспансеризацію хворих на окремих етапах медичного обслуговування населення.

Кл. група 1а охоплює усіх хворих, у яких лікар запідозрив рак. Цей символ зобов'язує його в 10-денний термін підтвердити або зняти діагноз.

Кл. група 1б включає усіх хворих з передпухлинною патологією.

Кл. група 2 включає хворих на злоякісні новоутвори, які вимагають спеціального лікування з надією на виздоровлення або радикального лікування.

Кл. група 3 – це практично здорові люди, які закінчили радикальне лікування.

Кл. група 4 – хворі у 4 стадії захворювання, які мали протипокази до застосування спеціальних методів лікування або воно виявилось неефективним. Тобто вони підлягають симптоматичному лікуванню.

Пік захворюваності на рак припадає на вік старше 70 років. Тому нерідко проведення радикального лікування у таких хворих, навіть в початкових стадіях, є неможливим. Це стосується тих випадків, коли виникає питання щодо виконання у них таких операцій, як пульмонектомія, гастректомія, екстерпація стравоходу, цистектомія. Проте вік хворого не є перешкодою навіть для великих операцій, якщо у нього немає ознак серцевої або дихальної недостатності чи іншої важкої супутньої патології (ниркова недостатність, цироз печінки, важка форма цукрового діабету).

Проведення широкомаштабних епідеміологічних досліджень в ХХ-ХХІ ст. дозволили виявити цілу низку канцерогенних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, які сприяють виникненню раку.

Люди завжди боялись раку. У масовій свідомості закріпилась думка, що це захворювання – вирок.

За відношенням людей до раку їх умовно можна поділити на дві групи: перша – ті, котрі думають, що це може відбутися з ким хочеш, тільки не зі мною, друга – особи, котрі вважають, що це може трапитись тільки зі мною. Обидві позиції шкідливі.

Перша думка – все скінчено. Страх, паніка опановують хворого. В такому стані хворі можуть скоїти самогубство, втекти, сховатись від лікарів, родичів. Дуже часто хворий йде не до лікарів-онкологів, а до чаклунів, екстрасенсів, травників. Сьогодні – це справжня біда, суть якої в тому, що за хворого хапаються всі, причина – гроші. В результаті до спеціаліста хворий взагалі не доходить або приходить пізно, коли лікування дає мінімальний результат. А даремно. Рак давно перестав бути смертельним вироком.

В основному населення знає про тих хворих, які померли від раку, ті ж, хто вилікувався, продовжують жити і працювати, як правило, ретельно приховують свій діагноз. Я думаю, що це неправильно.

Про людей, яким пощастило вилікуватись від раку, треба говорити. Це стає стимулом для інших. І чим більше випадків позитивного лікування цієї недуги буде відомо суспільству, тим менше люди будуть раку боятись. Тому хворий і лікар повинні бути одним цілим у досягненні спільної мети – перемоги над раком.

Володимир ГАБЧАК, лікар-онколог Калуського міського центру ПМСД.

0 коментарiв

Залишити коментар

Читайте також

Реєстрація
Зареєструватись

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: