Нафтохiмiк. Сайт газети "Нафтохiмiк-Калуш"
Соборна, 15 33333 Калуш
+380975555555 naftohimik@com.ua Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний
Увiйти

Валерій Ткачук офіцерську форму змінив на спецівку 34 роки тому

14 вересня, 10:14
Переглядів: 545

Він – Валерій, я – Василь, обидва по батькові – Миколайовичі та маємо одне прізвище, але не є родичами. Тому через одне й те саме прізвище Ткачук з однаковими ініціалами В. і М. – першими літерами імені та по батькові ми нерідко отримуємо від користувачів внутрішньої електронної мережі у ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» на свої поштові скриньки кореспонденцію не за призначенням: Валерій – адресовану відправником мені, а я – навпаки. Звісно, з вини відправників, які при виборі в адресній книзі прізвища з ініціалами не звертають увагу на посаду чи службовий телефон, щоб зорієнтуватися, до кого з нас надіслати кореспонденцію.

Але сьогодні не про ці «казуси», які трапляються в житті кожного з нас, йтиме мова, а про Валерія Ткачука – начальника служби цеху КВПтаА з обслуговування виробництва етилену і поліетилену.

Мій співрозмовник – людина, звісно, добре знана на підприємстві й висококваліфікований спеціаліст своєї справи. Та й у «КАРПАТНАФТОХІМі» не надто багато нині є таких працівників, стаж роботи яких на одному підприємстві становив би понад 30 років. Валерій Миколайович трудиться на виробництві етилену і поліетилену 34 роки, забезпечуючи разом з очолюваним ним колективом надійність роботи встановлених тут автоматизованих систем управління технологічним процесом (АСУ ТП).

– У тодішнє ВО «Хлорвініл» я прийшов відразу після служби в армії, – пригадує В. Ткачук. – До того навчався на кафедрі автоматизації Львівського політехнічного інституту. Але коли закінчив вищий навчальний заклад та отримав диплом і скерування на працевлаштування у ДП «Львівське конструкторське бюро», то невдовзі одержав повістку з військкомату. Тоді про відстрочку від призову ніхто навіть і не мріяв, і ніхто тебе не питав, чи хочеш йти до армії.

Валерій проходив службу офіцером у військах ППО. Каже, що служилося легко, бо військова кафедра Львівського політехнічного інституту багато дала йому в плані становлення як спеціалістом, так і офіцером, який вже мав відповідні знання про військову техніку та був теоретично і практично підготовлений до керування солдатами.

Після двох років служби в армії та звільнення в запас Ткачук не залишився працювати в конструкторському бюро та не подався кудись інше на роботу в Львові. Шукав місце для свого працевлаштування за спеціальністю і в Івано-Франківську, але там теж нічого гідного не вибрав. А ось в Калуші пристанище для праці знайшов.

– Я побачив, яка там, у Львові, «бідося» з оплатою праці, – розповідає Валерій Миколайович. – Ніде ніхто зарплату більшу, ніж 90 російських рублів, не пропонував. В Івано-Франківську така ж ситуація була. А я на службі в армії отримував на посаді офіцера 300 рублів в місяць. Але коли нормальну зарплату молодому спеціалістові запропонували у ВО «Хлорвініл», то тут і припинив пошук місця для працевлаштування.

Це був період, коли ще будувалося олефінове виробництво (ЕП-250) та тільки формувалася його служба КВПтаА, яка тоді розміщувалася в старому цеху з виробництва сечовино-формальдегідних смол на майданчику виробництва хлорвінілу. Мене прийняли на роботу в службу інженером АСУ ТП, начальником якої був Василь Кисиличак. Мікроконтролери та контролери тоді тільки в СРСР розроблялися, практичним застосуванням яких я уже від третього курсу навчання в інституті почав займатися на кафедрі автоматизації та згаданому Львівському конструкторському бюро. А в Калуші на підприємстві пропонувалася до впровадження система управління німецької фірми SIEMENS. Мене це неабияк зацікавило.

Набутий практичний досвід з наладки та пуску виробництва ЕП-250, застосування методик діагностування, експлуатації, вдосконалення та оптимізації засобів вимірювальної техніки, створення й удосконалення програмного продукту дуже допомагав мені в подальшій трудовій діяльності. Крім того, я був серед тих інженерно-технічних працівників КВПтаА підприємства, котрі проходили навчання за кордоном на підприємствах Росії й Німеччини, де були впроваджені й ефективно працювали системи керування ECKARDT і YOKOGAWA.

За час роботи в «КАРПАТНАФТОХІМі» Валерій Ткачук пройшов кар’єрний шлях від інженера, старшого майстра АСУ ТП, начальника дільниці, заступника начальника до начальника служби цеху КВПтаА. Очолює її незмінно вже останні десять років.

Також особисто він залучався до першого етапу пуску модернізованого виробництва хлорвінілу, монтажу на ньому системи АСУ ТП. Новозбудована в 2005 році установка гідрування фракції С4-С5 теж фактично налагоджувалась спеціалістами служби цеху КВПтаА з обслуговування виробництва етилену і поліетилену.

Пізніше дуже велика за обсягом робота була виконана колективом служби Валерія Ткачука в ході реалізації проєкту з модернізації системи керування олефіновою установкою. Тут фактично впроваджувалася новітня система управління японської фірми YOKOGAWA.

– Нами пророблялися дані самого проєкту, проводився аналіз структури системи, типів сигналів, контурів керування, інтерфейсів зв’язку, – розповідає Валерій Миколайович. – Загалом японська автоматизована система управління технологічним процесом та протиаварійним захистом мала в своїй структурі велику кількість оригінальних контурів, а точніше – оригінальних програм ведення процесу. Це все спеціалістами ТОВ «Нафтогазхімсервісу» та нашої служби монтувалося, логічно з’єднувалося й «зводилося» в нову програмну оболонку системи керування.

Пуск олефінового виробництва на змонтованій системі японської фірми YOKOGAWA також не обійшовся без участі колективу служби під керівництвом Валерія Ткачука. Вмілі дії керівника й висока майстерність його підлеглих, задіяних до відповідального процесу запуску нової системи керування, дозволили виробничникам успішно ввести в експлуатацію етиленову установку.

Про те, що Валерій Миколайович 34 роки тому змінив офіцерську форму на спецівку, він ніскільки не шкодує. Каже, що в КХМК «тихої» роботи для себе не шукав, а влаштувався на підприємство, щоб працювати за спеціальністю.

За вагомий внесок у становлення й зміцнення ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», багаторічну, наполегливу й плідну працю, спрямовану на розвиток і примноження виробничої та економічної бази підприємства, та з нагоди ювілейної річниці від дня пуску олефінового виробництва (ЕП-250) Валерія Ткачука нагороджено почесною відзнакою міського голови – срібним значком «Калуш». А цього року з нагоди професійного свята його занесено на Алею пошани підприємства.

Василь ТКАЧУК.

0 коментарiв
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу knkalush@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами та публікаціями у загальнодоступній групі «Нафтохімік-Калуш» на сторінці у Facebook.

Читайте також

Реєстрація
Зареєструватись

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: