Нафтохiмiк. Сайт газети "Нафтохiмiк-Калуш"
Соборна, 15 33333 Калуш
+380975555555 naftohimik@com.ua Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний
Увiйти

100 пакетів сухого пайка, 10 літрів води і фото дружини. Марк Еллісон розповів подробиці про свої подорожі

13 липня, 11:11
Переглядів: 309

У минулому номері «НК» повідомлялося, що до Калуша забіг мужній англієць Марк Еллісон, який біжить заради збору коштів для онкохворих. Подорож в Україну – п’ята за рахунком. Мандрівник розпочав її з Бєлграда (Сербія), пробіг через Румунію і планує завершити 24 липня в Києві.

Під час прес-конференції з журналістами та представниками громадськості благодійник розповів, що планував бігти з Сербії, через Румунію та Україну в Москву (Російська Федерація) та Астану (Казахстан), але вирішив змінити плани і завершити маршрут у Києві. До цього у 2007 році Марк вже пробіг через усе об’єднане королівство Великобританії. У 2011 році – були США, в 2013 – Австралія та в 2016 році – західна Європа.

– Свої пробіжки я розпочав у 1995 році, коли мама померла від раку, – розповідав Марк Еллісон. – Я хотів допомогти хоспісу Святого Бенедикта, в якому вона лікувалася, тому почав думати, як зібрати кошти. Розпочав з маленького пробігу, а з роками все збільшував і збільшував дистанції. Чому саме біг? Бо я хотів небезпечних і епічних пригод. Також обрав біг через великий виклик і щоб привернути більшу увагу людей.

Я веду блог, де розповідаю про свої пригоди. Людям цікаво дивитися, як звичайна людина, не спортсмен, долає такі дистанції. Вони стежать за моїми подорожами, їх надихає те, заради чого я це роблю, і вони переказують кошти на відповідний рахунок у банку. Ці кошти використовуються на потреби хоспісу. Наразі вже зібрано 315 тисяч євро, загалом же сподіваюся зібрати 600 тисяч євро.

Цей забіг я розпочав 7 червня, а в Києві мушу бути до 24 липня, адже цього дня моя дружина прилітає з Британії до Києва і я не можу запізнитися, тому що у неї день народження.

Коли я прибіжу в Київ, то це буде половина світу. У майбутньому ще все-таки мушу пробігти від Москви до Астани, звідти до Японії і наостанок до Нової Зеландії.

Розповів під час зустрічі Марк Елісон і про моменти, які йому найбільше запам’яталися під час подорожей.

– Усі 89 днів, коли я біг через Австралію, мене переслідували мухи, – зазначив чоловік. – Упродовж 100 днів перебування в США за мною постійно бігали собаки. А в Україні я вже пробув сім днів і ще жодного ранку не випив на сніданок горілки (сміється. – Авт.).

Щодо небезпечних для життя моментів, то в пустелі в Америці місцеве населення на мене націлювало пістолет, бо вони не розуміли, чому я біжу. Але коли все пояснив, то отримав від них підтримку.

Марк Еллісон подорожує разом зі своїм «чаппі» – своєрідним мандрівним возом, в якому зупиняється на ночівлю і який обладнаний сонячною батареєю.

– Я знайшов у Великобританії компанію, яка виготовляла щось дуже схоже на «чаппі», – пригадує бігун. – Попросив їх дещо модифікувати цей віз, додавши сонячну панель, ліхтарі, кошик. У вересні минулого року отримав свого «чаппі». Його довжина – три метри, ширина – один метр, а вага порожнього – 70 кілограм.

До речі, через «чаппі» я мав невеликі проблеми з сербськими прикордонниками. Їх вдалося вирішити з допомогою посольства. Сподіваюся, що при поверненні з України у Великобританію схожих проблем не буде. Інакше доведеться залишити «чаппі» тут.

З собою я беру фотографію дружини, 100 пакетів британського сухого пайка, 10 літрів води та невелику кількість одягу. Загалом у мене немає особливих фізичних підготовок до подорожі, але морально кожного разу – це справжня битва з самим собою.

Заради своє цілі Марку Еллісону довелося покинути постійну роботу і зараз він працює в проміжках між подорожами програмним інженером у банківських установах.

– Майже кожного дня я хочу здатися, але в такі моменти згадую про вояків, які воюють у всьому світі далеко від своїх сімей, і це не дає мені впасти духом, – зізнається благодійник. – Я дуже сумую за домом, тому щодня спілкуюся з дружиною. Без її підтримки я б цього не зробив. Вона завжди знайде вихід із проблемних ситуацій…

Щодо вражень Марка від України, то вони позитивні. Чоловік вражений привітністю українців, які завжди готові прийти на допомогу.

– Люди вітаються, дають мені їжу, воду, – розповідає ентузіаст. – Це дуже приємно і переконує, що я біжу не дарма. Загалом чим більше я подорожував ближче до сходу, тим більш привітними ставали люди, але я не думаю, що ще десь є люди, які більш дружелюбні, аніж в Калуші.

У приватній садибі «Джерело», де я проживаю, роблять все можливе, щоб я почувався, як вдома. Думаю, що після відпочинку тут, я виглядатиме ще краще, ніж в Англії (сміється. – Авт.).

Марк пишається Ньюкаслом, звідки він родом, тому на питання, чи хотів би він залишитися жити в одній з країн, яку пробіг, рішуче відповів: «Ні!».

– Так, як ви би не хотіли жити ніде, окрім Калуша, так і я не хочу покидати Ньюкасл, – зізнається чоловік. – Але я радий провести час у нових країнах і познайомитися з новими людьми. Все, що мені потрібно від українців, – підтримка і віра в мене.

Фото із "Вікна".

1 коментарiв

Читайте також

Реєстрація
Зареєструватись

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: