Нафтохiмiк. Сайт газети "Нафтохiмiк-Калуш"
Соборна, 15 33333 Калуш
+380975555555 naftohimik@com.ua Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний
Увiйти

Хто нині виконує функції санепідемстанції?

07 жовтня, 17:07
Переглядів: 763

Щорічно в другу неділю жовтня в Україні відзначається День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби. Але хто нині відзначає це свято, якщо минулого року уряд остаточно ліквідував Державну санітарно-епідеміологічну службу? Чи хтось тепер взагалі перевіряє якість продукції, яку люди купують, а також ті умови, в яких її виробляють?

Відповіді на ці запитання журналіст «НК» спробувала віднайти в розмові з екс-головним державним санітарним лікарем Калуського району, а тепер начальником Калуської філії ДУ «Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України» Богданом Пеленичкою.

– З 2012 року у медичній галузі України, в тому числі й у Державній санітарно-епідеміологічній службі розпочалися реформи, – відзначає Б. Пеленичка. – Санепідемслужбу було розподілено на два підрозділи: управління Державної СЕС, якому було надано контролюючі функції, і лабораторні центри, які функціонують в усіх областях України. В 2017 році лабораторні центри повернулися у підпорядкування Міністерства охорони здоров’я України і тепер здійснюють моніторинг оточення людини, тобто досліджують всі ті середовища, де перебуває людина і визначають їх вплив на неї. Також однією з головних функцій лабораторних центрів, як і раніше, залишається аналіз рівня інфекційних та неінфекційних захворювань населення. Щодо Державної санепідемслужби, то минулого року таку службу взагалі було ліквідовано. Частина фахівців, які там працювали, перейшли в зовсім іншу інспекційну службу – Держпродспоживслужбу, яка перебуває в підпорядкуванні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Справа в тому, що Європейський союз поставив Україні вимогу створити Центр громадського здоров’я. Для цього потрібно об’єднати в одну службу різні установи, які займаються охороною здоров’я громадян. Це, зокрема, – гігієнічні науково-дослідні інститути, центри соціальних хвороб, лабораторні центри та ряд інших установ. Таке об’єднання планується здійснити вже до кінця року.

За словами Богдана Пеленички, колектив Калуської філії обласного лабораторного центру є найчисельнішим в області і там нині працює 45 працівників.

– Калуш і Калуський район є зоною надзвичайної екологічної ситуації, а тому й обов’язків у нас більше, ніж в інших регіонах, – зазначає співрозмовник. – У нас є дві лабораторії: мікробіологічна та лабораторія санітарно-гігієнічних досліджень. Моніторинг здійснюється переважно за державні кошти, але окремі послуги в нас є платними. Зокрема, ми надаємо для суб’єктів господарювання послуги з відомчого контролю за умовами праці, станом атмосферного повітря та ін. Інколи громадяни також просять перевірити якість питної води. До речі, в нас найкраща в області лабораторія. Добре зарекомендували себе і фахівці, які здійснюють аналізи на наявність гельмінтів в організмі людини. Але найчастіше люди звертаються до нас за плановим медичним оглядом. Хтось проходить його щороку, хтось – раз у два роки.

До слова, вартість платних послуг була затверджена Кабінетом міністрів ще у 2000 році і з того часу жодного разу не переглядалася.

Користуючись нагодою, цікавлюся у Богдана Зіновійовича і епідемічним становищем на Калущині.

– Ситуація із захворюваністю на грип та ГРВІ наразі, так би мовити, спокійна, – відзначає Б. Пеленичка. – З наступного тижня вже розпочнемо щотижневий контроль рівня захворюваності на ці недуги.

Напруженою в нас натомість є ситуація зі сказу серед тварин. Із цим небезпечним захворюванням виявлено багато лисиць, собак і котів. Вакцина проти сказу у нас є, але це проблему не вирішує. Лисиць зустрічали вже навіть у місті, тому це питання треба вирішувати комплексно, співпрацюючи з різними службами.

На завершення розмови Богдан Пеленичка ділиться проблемами служби та задумами на майбутнє.

– У нас є багато задумів, але в зв’язку з багатьма чинниками втілити їх у реальність надзвичайно складно, – зауважує співрозмовник. – Підприємці, посилаючись на складну економічну ситуацію, інколи не роблять того, що б мали робити. Сприяє їм у цьому й заборона на перевірку об’єктів господарювання, яка діє вже багато років.

Хотілося б, аби нарешті завершилася реорганізація, бо як би ми до неї вже не звикли, але працювати в умовах, коли немає впевненості у завтрашньому дні надзвичайно складно. Я ще в 1990 році прийшов працювати у Калуську СЕС, її штат тоді налічував 250 працівників. Сучасне законодавство України покладає відповідальність за надання послуг чи виробництво продукту на суб’єкта господарювання, а не на інспектора. Тому кількість перевірок та «перевіряючи», звичайно, зменшено. Але при виявленні грубих порушень, які призвели чи можуть призвести до негативних змін у здоров’ї людини, суб’єкт господарювання може бути позбавлений дозволу на ту чи іншу діяльність.

0 коментарiв

Залишити коментар

Читайте також

Реєстрація
Зареєструватись

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: