Музей «КАРПАТНАФТОХІМу» привернув увагу волонтера з Австрії
Як уже повідомлялося в «НК», минулого тижня Калуш отримав гуманітарну допомогу (одяг, взуття, медикаменти та інші речі) від громади австрійського міста Штайр. Благодійний вантаж привіз звідтіля Мартін Бангрл завдяки своєму калуському другові – музикантові, композитору, засновнику й беззмінному керівникові гурту «Брати Блюзу» Мирославові Левицькому.
Це був його перший візит до Калуської громади, під час якого австрієць побував у лікувальних закладах і волонтерських центрах з метою вивчення потреб у наданні подальшої гуманітарної допомоги від міста Штайр. Мало того, мер Маркус Вольг у переданому через Мартіна Бангрла листі для Андрія Найди запропонував, щоб австрійський Штайр та український Калуш стали містами-побратимами.
У Калуші волонтер із Австрії також проявив бажання відвідати Народний музей історії і трудової слави ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». Мартін із перекладачем завітав сюди 18 травня, у Міжнародний день музеїв.
Екскурсовод музею Володимир Гудзоватий залюбки представив гостям багату колекцію експонатів, розповів про історію діяльності й розвитку підприємства, процеси й технології видобування солі, створення й розвиток калійної промисловості в Калуші в період 1772–1918 років, коли Галичина перебувала під пануванням Австрії та Австро-Угорщини.
Особливо Мартіна Бангрла зацікавила історія з приїздом до Калуша в 1853 році самого імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа І. Він завітав до міста з нагоди встановлення у шахті та запуску першої парової підйомної машини виробництва німецької фірми «Сильвін». З благословінням Франца Йосифа І вона була успішно введена в експлуатацію. І про цю подію він зробив відповідний запис в оригінальній книзі, датованій 1853 роком, яка зберігається в музеї.
На той час підйомна парова машина була унікальною на теренах усієї Австро-Угорської імперії. На це диво приїжджали до Калуша дивитися інженери й механіки з Європи. Вони набиралися від калуських шахтарів новітнього досвіду видобутку солі. Особливо великими фахівцями в цій справі були угорці, які теж працювали в копальні.
– У музеї є фотографії шахтарів, які працювали в Калуші ще за Польщі та Австро-Угорщини, – говорить Володимир Степанович. – Коли я їх показав Мартіну, то він відразу здогадався, котрі з них трудилися в шахті за Австро-Угорщини. Різниця між ними, як правильно зорієнтувався відвідувач музею, була у зовнішньому вигляді. За Австро-Угорщини шахтарі були всі в уніформі, а за Польщі – одягнені аби як.
Волонтер із Австрії із задоволенням залишив і свій запис на німецькій мові в Книзі для почесних гостей.
«Дуже дякую за дотепну розповідь! Тут я довідався багато нового, чого не знав», – написав Мартін Бангрл. При цьому пообіцяв, що під час наступного приїзду до Калуша постарається доставити з гуманітарним вантажем щось цінне, яке б могло поповнити історичну експозицію музею ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ».
Василь ТКАЧУК.
