Нафтохiмiк. Сайт газети "Нафтохiмiк-Калуш"
Соборна, 15 33333 Калуш
+380975555555 naftohimik@com.ua Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний
Увiйти

Він майстер і на роботі, і вдома

23 травня, 18:06
Переглядів: 554

Слова, винесені в заголовок, стосуються старшого майстра дільниці з ремонту запірної арматури та механічної обробки деталей цеху з ремонту технологічного устаткування виробництва ПХВС і КС та управління забезпечення виробництв ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Андрія Лесіва.

Так коротко охарактеризували молодого працівника начальник дільниці Павло Пелехан та його мама – слюсар-інструментальник цього цеху Галина Лесів, яка трудиться тут з 1997 року. Але вони насправді виокремили найбільш важливе з того, до чого має здібності й чим залюбки займається 24-річний мешканець села Збора, який тут народився і проживає з батьками та віднедавна (з вересня минулого року) зі своєю дружиною Іриною.

– Андрій прийшов до нас в травні 2016 року, – говорить начальник дільниці Павло Пелехан, – маючи здобуту в Калуському політехнічному коледжі освіту за спеціальністю «Фінанси і кредит». Спочатку працював слюсарем-ремонтником, через рік став майстром, а з березня 2018 року обіймає посаду старшого майстра. Відтоді він, можна сказати, є моїм заступником. На роботі з усіма обов’язками справляється. Дуже хороший спеціаліст. З колективом, який є в його підпорядкуванні, завжди знаходить порозуміння. Андрій постійно вдосконалюється, підвищує свої професійні знання, здобуті в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу за спеціальністю «Прикладна механіка». В цьому ВНЗ навчався без відриву від виробництва та отримав диплом про вищу технічну освіту в червні минулого року.

Я дуже задоволений Андрієм. Він насправді майстер на всі руки, який за що б не взявся, все зробить, як годиться. Це дуже тямущий і вправний спеціаліст. А фінансово-кредитній справі він би себе, мабуть, не зміг проявити. Зрозумів це тоді, як тільки Андрій влаштувався на роботу в нашу дільницю.

Мама хлопця каже, що син, до речі, єдиний у їхній сім’ї, і вдома завжди щось майструє.

– Ви б побачили, який Андрій паркан з кованими елементами зробив та обгородив ним наше сільське обійстя, – тішиться справами сина Галина Лесів. – Все сам конструював і виготовляв, без батькової допомоги. А нещодавно син завершив виготовлення чималої металевої теплиці, в якій тепер біля власної хати вирощуватимемо огірки, помідори, інші овочі та різну зелень.

За словами матері, любов до техніки, механіки, слюсарсько-ремонтної справи син перейняв від батька Петра, який раніше працював механізатором в колгоспі та фермерському господарстві, був комбайнером. Це пізніше чоловік перейшов на роботу в залізничний цех «КАРПАТНАФТОХІМу», де працював складачем поїздів, а зараз трудиться в цеху НіОПСВ. Тож у дитинстві Андрій постійно з батьком пропадав у полі. Після уроків у школі його вдома важко було утримати – втікав до тата, щоб їздити з ним у кабіні трактора чи комбайна та чимось допомагати Лесіву-старшому. А ось тепер у вільні від роботи на підприємстві дні Андрій завжди буде вдома знаходити собі якесь заняття, але з сапою на город його не заманиш. В обробітку грядок сапою він нам не помічник. А виорати город, прокультивувати землю чи виконати якусь іншу роботу за допомогою техніки – будь ласка. З цією справою не гірше за батька впорається.

Сам Андрій виявився не дуже багатослівним. Про себе говорив скупо, більше – про справи колективу. За уже відпрацьовані в ньому п’ять років ніскільки не шкодує.

– Я задоволений тим, що мене прийняли на роботу в цех з ремонту технологічного устаткування без вищої технічної освіти, а на підприємстві надали таку можливість її здобути в ІФНТУНГ, – констатує Андрій Лесів. – Я поступив у вуз відразу на третій курс і ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» повністю оплатив два роки мого заочного навчання в ньому. Самому було незручно працювати в колективі ремонтників з документом про спеціальність «Фінанси і кредит».

Після його закінчення наприкінці червня 2015 року я майже рік тинявся у пошуках роботи й тимчасово то там, то десь інде трохи працював, але не у фінансово-кредитній сфері, бо зрозумів, що це не моє покликання. Змалку я механіку полюбив, роботу з інструментами, слюсарно-ремонтну справу, тож вдячний долі, що прийшов у «КАРПАТНАФТОХІМ» і при фінансовому сприянні підприємства продовжив навчання в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, де здобув диплом з бажаною спеціальністю.

– Що вдома з техніки є?

– Трактор і різне навісне й причіпне обладнання, автомобіль, мотоцикл… Я на всьому їжджу, стараюся доглядати й ремонтувати техніку, щоб вона завжди була в справному стіні.

– І на все маєш права?

– Так. На трактор, що є вдома, на великі трактори, комбайн, мотоцикл, автомашини категорій В, С. Курси на водія трактора проходив у Войнилівському ПТУ, а права на водіння автомобілями категорій В і С отримав після навчання в автошколі спортивно-технічного клубу в Добровлянах.

– А господарка вдома велика?

– Дві собаки, один кіт (сміється. – Авт.).

Мама:

– Син применшує. Є і свійська живність, городи. Вирощуємо картоплю, моркву, бурячок, цибулю і все інше, що в місті доводиться купувати на ринках, у магазинах і супермаркетах.

– Андрію, а до людей їздиш, скажімо, городи виорювати?

– Раніше, коли не працював у «КАРПАТНАФТОХІМі», то їздив часто. А тепер вільного часу обмаль, хочеться швидше передусім собі щось зробити. Частіше батько виконує якісь замовлення, з якими звертаються односельчани, бо він працює по змінах.

– Як тобі працюється старшим майстром у колективі дільниці?

– Зовсім не складно. Уже звик до колективу, яким доводиться управляти, а ремонтники стараються мене не підводити у виконанні тих чи інших завдань. Звісно, завдання отримуємо різні. Вони не обмежуються тільки ремонтом запірної арматури та механічною обробкою деталей. Доводиться за уже розробленими кресленнями чи за нашими особистими рішеннями виготовляти різні деталі та запчастини до технологічного обладнання, інколи навіть трубні дошки для теплообмінників. Буває, що бригади працюють і на місці поломок обладнання.

А під час тимчасової зупинки основних виробництв підприємства для проведення очистки та промивки технологічного обладнання ми, крім ремонту запірної арматури, виготовляли фланці на засувку ДУ-400 для насоса, що експлуатується в цеху з виробництва хлорвінілу. І така неодноманітна робота, коли нерідко потрібно щось придумувати для того, щоб якісно вирішити ту чи іншу проблему, мені імпонує.

Василь ТКАЧУК.

0 коментарiв
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу knkalush@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами та публікаціями у загальнодоступній групі «Нафтохімік-Калуш» на сторінці у Facebook.

Читайте також

Реєстрація
Зареєструватись

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: