Нафтохiмiк. Сайт газети "Нафтохiмiк-Калуш"
Соборна, 15 33333 Калуш
+380975555555 naftohimik@com.ua Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний
Увiйти

З мирної Італії повернувся в Україну, щоб воювати з окупантами

17 березня, 15:48
Переглядів: 288

Ця українська сім’я уже шостий рік живе в одному із містечок Італії. Тут вони облаштували свій побут, знайшли роботу, школу та друзів.

24 лютого, коли Мар’яна сказала Максимові, що на їхній Батьківщині Росія почала повномасштабну війну, він, не задумуючись, відповів, що повинен бути там. Рідним пояснив: по-іншому не може, адже це його земля, дім та родичі…

«Війна закінчиться, і я приїду в Україну, знайомі запитають, де ж я був, коли вони воювали?! Що ж я відповім, що переховувався у мирній Італії?», – мовив дружині Максим.

Мар’яна розуміла, що її благання та сльози тільки погіршать ситуацію. Їй потрібно турбуватися про сина та підтримувати дух свого героя.

Того дня їм до будинку привезли меблі. Розвантажуючи їх, подружжя спілкувалося з сусідами, котрі не до кінця розуміли (як пізніше з’ясувалося, не вони одні), чому Максим хоче воювати. Мар’яна каже, були серед них і такі, котрі пізно ввечері (хоча до цього тільки вітались) принесли конверт з грошима…

Добирання до України виявилося ще тим квестом, адже автобуси, які до цього регулярно курсували з містечка, вже не їздили. Тому Максим разом з товаришем відправилися до польського кордону, де чоловік на власні очі побачив реалії «вимушеної втечі» наших жінок та дітей, кілометрові черги, чекання без води та їжі.

Останні запаси продуктів чоловік віддав своїм землякам. Звідти хлопці автостопом добирались до Львова. Друг там і залишився, а Макс поїхав далі. У військкоматі йому дали добу на збори, адже чоловік раніше служив у армії, тому був неабияк затребуваний.

Пізніше Мар’яна разом із українськими родичами обмундировувала свого добровольця і його побратимів. Зараз Макс у епіцентрі війни, на зв’язок виходить при можливості. Мар’яна тим часом старається себе максимально чимось зайняти: ходить на роботу, виховує сина та активно допомагає своїм землякам.

Для реалізації останнього знайшла однодумців: через Інтернет, в церкві, куди її запросили розповісти історію про свого чоловіка-патріота, та серед друзів. Багато незнайомців зносили ліки, продукти, одяг, памперси та дитяче харчування просто жінці під двері будинку, де вона це все сортувала. Опісля українські чоловіки забирали цю гуманітарну допомогу і везли у великі міста, звідти фурами доправляли до України. Також Мар’яна старається допомогти біженцям у пошуках житла. На рідній землі у її будинку зараз живе сім’я киян.

«Як би тяжко мені не було, але підтримую вибір свого героя. Звісно, хвилююся, але розумію, що це його свідомий вибір, який зроблений на користь нашої сім’ї та української держави.

Ми з сином дуже сильно його любимо, молимося за нього та всіх військових і чекаємо нашої перемоги й такої теплої зустрічі… Мого патріота зустрічатимемо вдома обіймами та курочкою з духовки. Потім ми всі троє повернемося додому, щоб відбудовувати нашу країну. А ще я обов’язково народжу Максові донечку», – пообіцяла Мар’яна.

Ірина АНДРІЇВ.

P.S. Авторка публікації свідомо не написала, про яку саме сім’ю йдеться, бо патріоти просили їх не афішувати. Однак повідомила, що Мар’яна – уродженка села Голинь Калуської МТГ, а її чоловік – хмельничанин.

0 коментарiв
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу knkalush@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами та публікаціями у загальнодоступній групі «Нафтохімік-Калуш» на сторінці у Facebook.

Читайте також

Реєстрація
Зареєструватись

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: